перформенс
ДЗЕРКАЛО
живе кіно в трьох притчах
Втрачений Рай
Дике Поле
Стріла
за текстами Тараса Прохаська
ідея, режисура - Олена Костюк
актори - Пьотр Александрович (Польща), Олена Костюк
музиканти - Любомир Іщук, Остап Костюк
відео-світлова декорація - Сергій Петлюк, Олена Костюк
У багатьох із нас є якась таємна мапа — вона може бути дійсно мапою,
може бути малюнком від руки, може бути якоюсь фотографією, або ілюстрацією у
книжці, якимось малюнком в атласі, схемою в енциклопедії. Може
бути старою знимкою із незнайомими людьми або чиєюсь картиною. Часом ця мапа
може бути навіть образом якогось автора, пам'ятником чи навіть сквером. Ця мапа
може існувати у вигляді старого светра, ложки, стертого ножа або надщербленого
горнятка. Вона може бути розчиненою у певному сорті вина чи подрібнена і
перемелена разом з кавою спеціального ґатунку. Я вже не кажу про спеції і
парфуми, кілька слів, написаних якимось шрифтом, гербарії і нумізматичні або
філателістичні колекції. Про стрихи і пивниці, про ліжка і комоди, про мелодії
і фортеп'яно.
Вона може носитися у лиці якоїсь людини, часом незнаної, а може бути вибитою епітафією на чиємусь гробівці. Отже, ця таємна карта може бути зашифрована у будь-чому. Єдине, що їх усіх єднає — це те, що вони вказують тобі дорогу до твого персонального втраченого раю...
Вона може носитися у лиці якоїсь людини, часом незнаної, а може бути вибитою епітафією на чиємусь гробівці. Отже, ця таємна карта може бути зашифрована у будь-чому. Єдине, що їх усіх єднає — це те, що вони вказують тобі дорогу до твого персонального втраченого раю...
